Плани забезпечення готовності

• Забезпечення готовності — це процес завчасної підготовки до спалаху холери з метою більш ефективного реагування.
• Забезпечення готовності сприяє швидшому та ефективнішому реагуванню, зменшуючи як захворюваність, так і смертність.
• План забезпечення готовності визначає кроки, необхідні для підготовки до спалаху холери, зокрема аналіз прогалин та діяльність із розбудови спроможностей, завчасне замовлення постачань, адаптування та завчасне розміщення інформаційних, освітніх та комунікаційних матеріалів, ідентифікацію партнерів та завчасне укладання угод щодо реалізації й координації заходів із реагування. Якщо план забезпечення готовності та реагування вже існує, його слід регулярно переглядати й оновлювати.
• Після закінчення спалаху необхідно проводити ретроспективне оцінювання для визначення сильних та слабких сторін реагування з метою покращення готовності та реагування на майбутні спалахи.
• У країнах, де спалахи холери трапляються регулярно, поряд із забезпеченням готовності до спалахів та реагуванням на них пріоритетне значення мають довгострокове стримування холери та її елімінація. Якщо спалах ще не почався, згадані теми є плідним ґрунтом для обговорення.
• Багато програм та заходів, які є частиною планування для забезпечення готовності, сприятимуть ефективній боротьбі з захворюванням у довгостроковій перспективі.
• Національні плани контролю та елімінації холери (НПХ) мають розроблятися відповідно до розробленої GTFCC дорожньої карти «Покласти край холері: Глобальна дорожня карта до 2030 року: Ending Cholera: A Global Roadmap to 2030
• Заходи із забезпечення готовності:
  • Посильте нагляд та забезпечте повідомлення щодо кількості випадків холери (включно з нульовою звітністю).
  • Періодично проводьте наради з усіма основними зацікавленими сторонами, що беруть участь у координації та реагуванні на спалахи, для визначення та/або повторного оцінювання системи координації та управління інформацією щодо холери.
  • Визначте географічні місцевості та групи населення, для яких існує ризик, на основі епідеміологічних даних, минулих звітів та карт, даних щодо охоплення WaSH і послугами з охорони здоров’я та іншої контекстуальної інформації, зокрема щодо клімату, збройних конфліктів, розміщення таборів для біженців та маршрутів міграції.
  • За можливості перегляньте основні настанови, протоколи та процедури. Якщо вони застаріли, оновіть їх відповідно до актуальних стандартів ВООЗ.
  • Визначте національні кадрові ресурси, здійсніть картування всіх партнерів та опишіть їх ролі і сфери відповідальності. Оцініть потенціал партнерів у підготовці до спалахів холери та реагування на них.
  • Визначте наявні запаси, здійсніть їх картування, оцініть потреби. Включіть ці потреби в наявну систему закупівель для зберігання та розподілу.
  • Оцініть наявні кошти і джерела фінансування для профілактики, забезпечення готовності й реагування.
  • Проводьте періодичну підготовку та, за можливості, імітаційні навчання для відпрацювання процесу реагування до виникнення спалаху.
  • У країнах, вразливих до холери, плани готовності слід розробляти також на субнаціональних рівнях — на рівні регіону, району чи іншої еквівалентної територіальної одиниці — залежно від розміру та адміністративно-територіального устрою країни

Рекомендації щодо покращення готовності

Виявлення спалаху

• На основі попередніх спалахів оцініть, яким чином органи влади у сфері охорони здоров’я були повідомлені про спалах, і виявіть основні недоліки системи нагляду, наявні ресурси та процедури, спрямовані на підвищення чутливості способів виявлення спалахів холери, а також своєчасності та ефективності реагування.
• Проводьте періодичні тренінги для медичних фахівців та медичних працівників на базі громад із метою підвищення їхньої обізнаності щодо захворювання, виявлення випадків, збирання даних та процедур повідомлення (ці аспекти мають бути частиною підготовки з ведення випадків).
• Посильте чи впровадьте нагляд на рівні громад для раннього виявлення випадків, негайного повідомлення про них та швидкого застосування заходів із контролю.
• Розгляньте доцільність співпраці з приватними клініками, народними цілителями, НУО та національними товариствами Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, а також використання неофіційних джерел інформації (напр., журналістів, лідерів громад, шкільних вчителів).
• Завчасно замовте ШДТ, ректальні тампони та транспортні середовища в усі заклади охорони здоров’я в місцевостях, для яких існує ризик холери. Навчіть медичних працівників використовувати ШДТ, ознайомте їх із процедурами збирання та транспортування зразків фекалій.
• Сформуйте мультидисциплінарні групи, готові до швидкого розгортання, проведення розслідувань на місцях та впровадження початкових заходів із контролю.

Підтвердження спалаху

• Надайте медичним працівникам стандартні визначення випадків перед очікуваним сезоном холери для підвищення обізнаності та належної діагностики.
• Забезпечте регулярне постачання лабораторних матеріалів для збирання і транспортування зразків фекалій у референс-лабораторію з метою підтвердження випадків.
• Навчіть персонал лабораторій проводити культуральні дослідження V. cholerae та тестування чутливості до протимікробних препаратів.
• Забезпечте периферійні лабораторії у місцевостях, де періодично трапляються спалахи захворювання, достатніми запасами матеріалів для проведення культуральних досліджень та тестування чутливості до протимікробних препаратів.
• Налагодьте зв’язок із міжнародними референс-лабораторіями для зовнішнього контролю якості та направлення зразків для подальшої характеристики, наприклад, за методом молекулярного ДНК-аналізу.

Організація реагування

• Створіть багатосекторальний координаційний комітет для боротьби з холерою та забезпечте регулярне проведення засідань у районах, де трапляються спалахи холери.
• Визначте всі зацікавлені сторони, сфери їхньої діяльності, спроможності та залучайте їх до планування. Зміцніть співпрацю між Міністерством охорони здоров’я, іншими урядовими установами та агенціями, які займаються питаннями у сфері WaSH, та партнерами.
• Розвивайте та підтримуйте продуктивні відносини з донорами шляхом організації регулярних брифінгів для надання інформації щодо епідеміологічної ситуації, ефективності реагування на спалах і будь-яких прогалин, які продовжують існувати.
• Підготуйте перелік наявних запасів та прогнозованих потреб до спалаху епідемії.

Моніторинг спалаху

• Періодично проводьте підготовку медичних працівників із питань нагляду (визначення випадків, збирання даних та повідомлення) навіть за відсутності спалахів. Як і у випадку виявлення спалахів, це має бути частиною підготовки з питань ведення випадків.
• Проводьте регулярний аналіз базових даних (час, місце, особа) перед початком сезону холери, щоб мати можливість порівнювати дані за різні роки.
• Може бути корисно проводити епідеміологічні дослідження для виявлення видів діяльності або практик, які характеризуються високим рівнем ризику, та розробки програм їх модифікації із метою запобігання передаванню холери.
• Рекомендовано також виявляти «осередки» захворювання (місцевості, де регулярно відбуваються спалахи).

Лікування та заклади з лікування холери

• Організуйте для медичних працівників регулярну спеціальну підготовку з питань ведення випадків. Розробіть навчальний план задля забезпечення підготовки всіх медичних працівників. Підготовка повинна охоплювати теми визначення випадків, збирання даних та повідомлення з метою підвищення ефективності виявлення та моніторингу спалахів.
• Визначте місця для ВЛХ/ЦЛХ до виникнення спалаху. Забезпечте належне постачання для лікування пацієнтів.
• Завчасно підготуйте індивідуальні посадові інструкції для персоналу ВЛХ/ЦЛХ.
• Посилюйте заходи з ПІІК шляхом регулярного навчання всіх медичних працівників.
• Забезпечте всі заклади охорони здоров’я стандартними протоколами лікування.
• Впевніться, що заходи з WaSH, зокрема поводження з відходами, здійснюються у всіх закладах охорони здоров’я на основі національних стандартів. За необхідності організуйте спеціальну підготовку.
• Зберігайте запаси на районному рівні у місцевостях, де існує ризик холери, задля їх швидкого розподілу.
• Не обмежуйте передзамовлення забезпечення лише засобами лікування пацієнтів, такими як рідини для інфузійної терапії та РПР. Забезпечте постачання засобів для ПІІК та WaSH, зокрема мила, хлору, обладнання для моніторингу якості води, відер, станцій для миття рук, «холерних» ліжок та засобів індивідуального захисту.
• Заклади охорони здоров’я, розташовані у віддаленій місцевості, забезпечте необхідними матеріалами та лікарськими засобами для лікування перших 10–20 пацієнтів, оскільки після початку спалаху може знадобитися певний час, щоб налагодити в них постачання.

Пропагування здорового способу життя та гігієни, соціальна мобілізація та взаємодія з громадськістю

• Залучайте громади, для яких існує ризик, до реалізації плану забезпечення готовності до спалаху. Визначте та проведіть підготовку осіб, які користуються довірою у громаді, напр., шанованих членів громад, релігійних лідерів, а також учасників молодіжних та жіночих груп.
• Перед сезоном холери організуйте обговорення у фокус-групах у громадах, для яких існує ризик, для виявлення прогалин у знаннях про профілактику холери.
• Підготуйте, оновіть та поширте інформаційні, освітні та комунікаційні матеріали у місцевостях, для яких існує ризик, до початку спалаху.
• Перевірте наявність та доступність мила і засобів для оброблення води у громадах та розробіть відповідні програми.
• Оцініть вплив повідомлень, які використовувалися раніше, та покращіть чи адаптуйте їх для комунікації з громадськістю.
• Упродовж року підтримуйте соціальну мобілізацію та взаємодію з громадськістю щодо профілактики діареї та активізуйте зусилля перед сезоном холери особливо в місцевості, де існує ризик.
• Проводьте довгострокове пропагування таких практик гігієни та санітарії, як миття рук із милом, безпечна утилізація дитячих фекалій та використання санітарних приміщень для дефекації.

Комунікація щодо ризиків

• Розробіть комунікаційну стратегію та визначте основні заходи з профілактики холери до спалаху. Визначте ефективні засоби комунікації з населенням.
• Призначте речника та визначте процедури комунікації щодо ризиків для надання відповідей на поширені запитання про холеру та її профілактику.
• Налагодіть зв’язки зі ЗМІ та використовуйте їх для заохочення діяльності, спрямованої на взаємодію з громадськістю, а також залучайте місцеві структури до обговорення рекомендацій у сфері громадського здоров’я.
• Використовуйте місцеві канали комунікацій (такі як інформаційні дошки, зустрічі, соціальні мережі) для поширення повідомлень щодо профілактики холери.

Доступ до безпечної води та гігієна

• Забезпечте екстрене постачання хімічних засобів для оброблення води, обладнання для перевірки якості води, резервних генераторів, матеріалів для екстреної попередньої фільтрації, зберігання та седиментації для формування екстрених запасів.
• Посильте заходи із забезпечення безпечності харчових продуктів, зокрема встановіть станції для миття рук у громадських місцях (на ринках, у місцях стихійної торгівлі) та на зібраннях, таких як похорони.

Безпечні практики поховання із забезпеченням належної поваги до померлих

• Перед сезоном холери підготуйте простий перелік основних рекомендацій для медичних працівників щодо безпечної підготовки тіл померлих до поховання.
• Підготуйте відповідних членів громади до проведення безпечних поховань із забезпеченням належної поваги до померлих.
• За можливості дослідіть місцеві практики поховання, аби виявити ті, що можуть сприяти передаванню холери, та запропонуйте альтернативні варіанти.

Вакцинація ОВХ

• Забезпечте здійснення усіх процедур, необхідних для ввезення ОВХ, зокрема реєстрацію вакцин.
• Забезпечте необхідною інформацією про ОВХ осіб, відповідальних за ухвалення рішень, та медичний персонал, зокрема щодо отримання вакцини та проведення кампанії з вакцинації.
• Розробіть інструменти для проведення кампанії з вакцинації, такі як типові листи обліку та інформаційні повідомлення щодо використання ОВХ з метою підготовки до застосування вакцини у разі спалаху чи гуманітарної кризи.

Довгострокові втручання

• У багатьох країнах спалахи холери відбуваються сезонно та на обмежених територіях (в осередках). Комплексні та мультисекторальні втручання, спрямовані на ці осередки, мають сприяти довгостроковому контролю та навіть елімінації холери.
• Довгострокові заходи, спрямовані на боротьбу з холерою та іншими діарейними захворюваннями, мають зосереджуватися на стійкому покращенні систем водопостачання, санітарії, безпечності харчових продуктів та підвищенні рівня обізнаності громадян щодо профілактичних заходів.
• Ендемічні для холери країни чи країни, у яких періодично трапляються спалахи холери, мають надавати цьому захворюванню найвищий пріоритет серед проблем у сфері громадського здоров’я, розробити та впровадити НПХ.
• НПХ має ґрунтуватися на мультидисціплінарному підході, що гарантує взаємодоповнення та синергійну реалізацію довгострокових втручань.
• Втручання повинні спрямовуватися на виявлені осередки холери по всій країні та зосереджуватися на:
  • WaSH — впровадження адаптованих, довгострокових, стійких рішень у сфері WaSH для груп населення із найвищим ризиком інфікування холерою;
  • нагляд та звітування — ефективний та регулярний нагляд, а також достатні лабораторні спроможності для підтвердження підозрюваних випадків на периферійних рівнях, інформування заходів із реагування та відстеження прогресу в напрямку елімінації;
  • підсилення системи охорони здоров’я — підвищення готовності до спалахів холери за рахунок розбудови кадрового потенціалу, завчасного розміщення ресурсів та постачання матеріалів для діагностики, надання медичної допомоги пацієнтам та застосування екстрених втручань у сфері WaSH;
  • використання ОВХ — широкомасштабна вакцинація з метою негайного зменшення тягаря захворювання, що поєднується із впровадженням довгострокових заходів із контролю за холерою;
  • взаємодія з громадськістю — активне поширення інформації про стратегії боротьби з холерою, пропагування гігієни, інформування про ризики щодо холери та доступ до лікування шляхом мобілізації лідерів громад; а також
  • лідерство та координація — міжсекторальна координація та розробка ефективної стратегії забезпечення готовності й реагування.

Додаткові ресурси:

1. Cholera outbreak: assessing the outbreak response and improving preparedness. Global Task Force on Cholera Control. 2010 Click here
2. Ending Cholera. A Global Roadmap to 2030. Global Task Force on Cholera Control. 2017. click here