- Комунікація з громадськістю під час спалаху холери є критично важливою не лише для швидкого забезпечення контролю над спалахом, а і для інформування населення та зменшення ризику соціальної, політичної та економічної нестабільності.
- Комунікація щодо ризиків — це обмін інформацією, рекомендаціями та думками в режимі реального часу між експертами або службовцями, а також людьми, що стикаються з загрозою для їх виживання, здоров’я або економічного чи соціального добробуту.
- Мета комунікації щодо ризиків полягає у тому, щоб кожна людина, якій загрожує ризик, знала, як обмежити поширення захворювання, яких заходів вжити для особистого захисту та профілактики та що робити у разі виявлення симптомів захворювання.
- Державні службовці у сфері громадського здоров’я мають швидко та у повній мірі доводити до відома населення наявну інформацію, власні підозри та зусилля, спрямовані на забезпечення контролю над спалахом.
- Найкращі практики для ефективної комунікації щодо ризиків:
- Забезпечте та підтримуйте довіру.
- Визнавайте ризики та говоріть про них навіть за відсутності впевненості.
- Забезпечуйте прозорість та оперативність комунікації з найперших повідомлень і у ході всього спалаху.
- Будьте проактивними в комунікації з громадськістю, використовуйте різні канали, яким віддає перевагу постраждале населення, наприклад ТБ, радіо, смс-повідомлення, інтернет, соціальні мережі, масові інформаційні ініціативи та соціальну мобілізацію.
- Зважайте на місцеві знання та поведінкові практики відносно холери (зокрема, вірування та бар’єри) і відповідним чином адаптуйте повідомлення.
- Залучайте громадськість до реагування на спалах та взаємодійте з населенням за посередництва громадських лідерів та інфлюенсерів.
Робота з чутками і питаннями, які непокоять громадськість
- Слід повідомляти людям перевірені дані та боротися з чутками, заохочуючи вільний потік інформації від початку спалаху; чутки швидко розповсюджуються, якщо інформація неповна чи надається із затримками.
- Розробіть стратегію оперативного поширення достовірної інформації замість того, щоб реагувати на чутки.
- Надавайте зрозумілу, вичерпну та недвозначну інформацію.
- Ключові повідомлення мають допомогти людям розпізнати симптоми холери та дізнатися про шляхи її передавання, а також надати інформацію про заходи з профілактики і лікування та заохочуючи раннє звернення за медичною допомогою.
- Слід повідомляти, що таке холера, як їй можна запобігти, чому, коли та куди звертатися за допомогою та як доглядати за членами сім'ї, які мають діарею(див додаток 8 «Ключові повідомлення для медичної просвіти»).
Залучення ЗМІ до реагування на спалах
- Встановіть партнерські відносини із засобами масової інформації задля сприяння боротьбі зі спалахом, поширюючи:
- інформацію серед жителів постраждалої місцевості та за її межами;
- інформацію відповідною мовою;
- інформацію через належні канали комунікації (радіо, пресу, ТБ);
- потрібну інформацію з потрібною частотою.
- Після початку спалаху призначте єдиного речника, який буде координувати співпрацю зі ЗМІ.
- Плануйте регулярні прес-релізи та конференції. Підготуйте відповіді на поширені запитання (FAQ).
- Органи влади у сфері громадського здоров’я зазвичай зацікавлені у використанні ЗМІ з метою поширення інформації щодо заходів із профілактики та контролю у вигляді публічних оголошень, в той час як журналісти переважно зосереджуються на висвітленні новин. Досягнути балансу між цими інтересам можна шляхом ефективних перемовин.
- Характер поширюваної інформації залежить від рівня ЗМІ — місцевого, національного чи міжнародного.
- Взаємодія з громадськістю — це процес залучення постраждалих громад та громад, для яких існує ризик холери, до заходів із реагування на холеру упродовж усього процесу, починаючи з планування та нагляду і завершуючи впровадженням та моніторингом. Це забезпечує активну участь громад у процесі реагування.
- Метою взаємодії з громадськістю, як стратегії, що доповнює комунікацію щодо ризиків, є примноження ефекту інформування та комунікації щодо профілактичних заходів.
- Взаємодія з громадськістю відбувається через активні міжособистісні спілкування та діалог, спрямовані на планування рішень місцевого рівня, які відповідають потребам конкретної громади (чи особи та родини). Вона спирається на визнання викликів та визначення на місцевому рівні можливостей для населення щодо впровадження поведінкових практик, які зупиняють передавання холери.
- Ефективна взаємодія з громадськістю забезпечує насамперед відчуття відповідальності громади за реагування, а також підвищення рівня довіри, впевненості та співпраці з групами реагування, зворотний зв’язок з боку громадськості та впровадження профілактичних заходів.
- Найкращі практики взаємодії з громадськістю:
- визначайте та залучайте осіб, які користуються довірою у громаді, для співпраці груп реагування з громадами, яким загрожує холера;
- сприяйте оцінюванню місцевих ризиків та використовуйте зібрані на місцях дані для розробки плану, метою якого є запобігти появі холери у громадах чи швидко перервати її передавання;
- сформуйте невеликі робочі групи на місцях, у склад яких входитимуть лідери, що користуються довірою, шановані члени громад, релігійні лідери, а також члени молодіжних та жіночих груп, відповідальні за взаємодію з групами реагування та моніторинг реалізації місцевого плану;
- сприяйте налагодженню регулярного зворотного зв’язку і взаємодії між громадами та групами реагування на холеру, аби останні за потреби могли змінити стратегію боротьби з захворюванням;
- підтримуйте та розвивайте зусилля, спрямовані на масову мобілізацію церков, мереж, вчителів та продавців із метою зміцнення довіри громади;
- налагоджуйте зв’язки зі ЗМІ та використовуйте їх для заохочення діяльності, спрямованої на взаємодію з громадськістю, залучайте місцеві структури до обговорення рекомендацій щодо громадського здоров’я, які поширюють ЗМІ;
- використовуйте місцеві канали комунікацій (такі як інформаційні дошки, зустрічі, соціальні мережі) для надання інформації щодо того, які заходи з реагування працюють, а які ні, та як можна покращити реагування.
Додаткові ресурси:
- Outbreak communication: best practices for communicating with the public during an outbreak: Report of the WHO Expert Consultation on Outbreak Communications held in Singapore, 21-23 September 2004. World Health Organization. 2005 Click here
- Communicating for cholera preparedness and response. UNICEF Cholera Toolkit. 2013 Click here
- Health promotion materials. Centre for Disease Prevention and Control. Click here
