Сектори, які мають брати участь у мультисекторальному реагуванні

Координація

  • Задійте або створіть координаційний комітет чи робочу групу з питань боротьби з холерою, що регулярно збиратиметься для координації заходів із реагування, виявлення проблем та мобілізації ресурсів, необхідних для вирішення відповідних питань. До складу цього комітету мають входити представники відповідних державних установ, агенцій і місцевих органів влади, а також національних та міжнародних партнерів та НУО.
  • Залежно від масштабів спалаху комітет може бути задіяний на національному та/або субнаціональному рівні.
  • Комітет отримує своєчасну інформацію, оприлюднює та поширює щоденні оновлення та щотижневі ситуаційні звіти, які висвітлюють динаміку показників нагляду та епідеміології, WaSH, соціальної мобілізації, логістики та ведення випадків.
  • Він має оцінювати загальні потреби, спрямовувати і координувати діяльність та гарантувати наявність інформаційних, освітніх та комунікаційних матеріалів, людських ресурсів та матеріального забезпечення для ведення випадків, WaSH та соціальної мобілізації у потрібному місці в потрібний час.

Епідеміологія

  • Всі центри з лікування повинні мати в наявності та використовувати стандартні списки або реєстри.
  • Щодня збирайте дані, що надаються центрами з лікування, та описуйте спалах у розрізі того, де він розгортається, кого вражає та як розвивається, для скерування заходів із контролю. Надавайте звіти координаційному комітету з питань боротьби з холерою та сторонам у відповідних секторах (зокрема, WaSH, ведення випадків, соціальної мобілізації) для скерування відповідних заходів.
  • Збирайте інформацію щодо підозрюваних та смертельних випадків холери (наприклад, проводьте опитування медичних працівників на базі громад, родин пацієнтів та сільських лідерів; відвідуйте місця поховання для підрахунку свіжих могил).
  • Проводьте розслідування на місцях у постраждалій місцевості для виявлення пацієнтів у громаді (активне виявлення випадків), досліджуйте можливі джерела зараження, визначайте фактори ризику та шляхи передавання інфекції.
  • За можливості фіксуйте дані розташувань у географічній інформаційній системі (ГІС) та створюйте карти домогосподарств пацієнтів і джерел води. Це допоможе визначити місцевості підвищеного ризику. Збирання геолокаційних даних може здійснюватися групами, які здійснюють візити до пацієнтів додому для проведення профілактичних заходів. Регулярно надавайте отримані дані групам, що займаються питаннями WaSH, соціальної мобілізації та ведення випадків, для скерування діяльності.

WaSH

  • Оцініть поточні умови та визначте ризики передавання захворювання у громаді з урахуванням доступності безпечної води та санітарії, гігієни навколишнього середовища та основних видів ризикової поведінки.
  • Забезпечте оперативне впровадження заходів із WaSH та належне хлорування джерел питної води у місцях її використання на рівні 0,5 мг/л залишкового вільного хлору (ЗВХ). У першу чергу ці заходи можна застосовувати у місцевостях із високим ризиком поширення захворювання, що були виявлені у ході оцінювання ризиків.
  • Дані щодо моніторингу якості води мають надаватися координаційному комітету.
  • Втручання, націлені на забезпечення доступу до хлорованої питної води, можуть охоплювати підтримку муніципальних систем чи оброблення води у домогосподарствах.
  • Забезпечуйте домогосподарства милом та засобами для оброблення води. Поширюйте повідомлення на тему WaSH і профілактики холери. Така діяльність часто спрямована на домогосподарства та сусідів пацієнтів, госпіталізованих для лікування холери, та має узгоджуватися з колегами, які займаються просуванням гігієни.
  • Забезпечуйте здійснення візитів додому до пацієнтів із холерою (за умови невеликої кількості випадків та наявності ресурсів) та до постраждалих громад для активного виявлення випадків, збирання інформації та забезпечення медичної просвіти, надання засобів для оброблення води, мила та РПР.
  • Тісно співпрацюйте з колегами, які займаються веденням випадків та логістикою, для забезпечення необхідних заходів із ПІІК.

Ведення випадків

  • Негайно організуйте пункти пероральної регідратації (ППР) та заклади з лікування холери (ВЛХ/ЦЛХ). Впевніться, що персонал ознайомлений із протоколами лікування, матеріального забезпечення достатньо, а робочі пам’ятки є в наявності.
  • Впевніться, що найбільш постраждалі групи населення мають доступ до ППР та ВЛХ/ЦЛХ.
  • Тісно співпрацюйте з колегами, які займаються питаннями епідеміології та логістики, для прогнозування потреб постачання та його завчасної організації.
  • Навчіть медичних працівників використовувати ШДТ, ознайомте їх із процедурами збирання та транспортування зразків.
  • Тісно співпрацюйте з колегами, які займаються питаннями WaSH та логістики, для забезпечення необхідних заходів із ПІІК у лікувальних структурах.

Оральна вакцина проти холери

  • Розгляньте доцільність вакцинації оральною вакциною проти холери (ОВХ) як способу стримування поточних спалахів (у випадку їх раннього виявлення) та обмеження поширення епідемії на нові місцевості.
  • ОВХ може використовуватися з метою запобігання появі спалахів у місцях із високим ризиком поширення холери (таких як табори для біженців і нетрі), а також для зменшення ймовірності передавання захворювання та його інцидентності в ендемічних місцевостях чи в осередках захворювання.
  • Чітко визначте географічні місцевості та групи населення, для яких необхідно провести цілеспрямовану вакцинацію, на основі даних щодо епідемічної ситуації, факторів ризику, наявних місцевих інфраструктури та спроможностей.
  • ОВХ слід використовувати у поєднанні з іншими стратегіями профілактики холери та боротьби з нею.

Соціальна мобілізація та взаємодія з громадськістю

  • Дослідіть місцеву санітарно-гігієнічну інфраструктуру, зокрема доступ до її об’єктів та їх використання. Визначте групи населення, яким загрожує ризик, та пріоритизуйте місцевості для проведення оперативних втручань.
  • Налагодьте взаємодію з громадськістю для просування здорового способу життя, поширення повідомлень про профілактику холери та сприяння ранньому лікуванню діареї.
  • Повідомлення, що передаються населенню, мають зосереджуватися на розпізнаванні симптомів холери та способах її передавання, заохочуючи раннє звернення за медичною допомогою та підвищуючи обізнаність щодо профілактичних стратегій та практик.
  • Через деякий час зосередьте повідомлення на темі основних ризиків та прогалин (виявлених у ході розслідувань на місцях та досліджень типу «випадок-контроль» чи KAP [знання, ставлення та практики]), а також на вжитті позитивних заходів (таких як активне хлорування води у домогосподарствах, негайне направлення людей із симптомами захворювання до закладу охорони здоров’я, ретельне миття рук та безпечне приготування їжі).

Перші кроки для забезпечення контролю спалаху холери

1. Задійте координаційний комітет із питань боротьби з холерою

  • Створіть мультидисциплінарний координаційний комітет із питань боротьби з холерою для координації відповідних секторів (зокрема, WaSH, просвіти, комунікації, просування гігієни), до складу якого входитимуть представники відповідних міністерств та органів місцевої влади, міжнародних агенцій, НУО та інших сторін за необхідністю.
  • Чітко визначте організацію чи установу комітету, яка керуватиме комітетом. Як правило, комітет очолює Міністерство охорони здоров’я відповідної країни.
  • Під час масштабних спалахів поряд із національним комітетом можуть створюватися підкомітети, які займаються питаннями технічного характеру (що стосуються нагляду, лабораторних досліджень, WaSH, ведення випадків, логістики, соціальної мобілізації). На засіданнях національного комітету не потрібна присутність усіх членів технічної групи, але принаймні один представник від кожної групи повинен відвідувати ці зустрічі, щоб забезпечити обмін інформацією та координацію між секторами.
  • У разі застосування кластерного підходу сприяйте залученню всіх відповідних партнерів. Слід чітко визначити ролі та сфери відповідальності різних координаційних органів.
  • Оцініть потребу в створенні субнаціональних координаційних структур. Залежно від ступеня ураження і масштабу спалаху, розмірів країни та структури її системи охорони здоров’я подібні комітети можуть створюватися на регіональному чи нижчому рівні.
  • Під час спалаху координаційний комітет із питань боротьби з холерою має проводити зустрічі досить часто (принаймні раз або двічі на тиждень або навіть щодня на початкових етапах) та спрямовувати свої зусилля на конкретні дії з урахуванням ситуації та перебігу спалаху.
  • Комітет має вживати заходів для координації збирання коштів для реагування на надзвичайну ситуацію.

Функції координаційного комітету з питань боротьби з холерою

Комітет забезпечує стратегічне керівництво, у тому числі швидку та ефективну розробку, реалізацію та моніторинг плану реагування на спалах, а також реалізацію й моніторинг окремих видів діяльності. Комітет виконує такі основні функції:

  • Оцінює потенційну амплітуду спалаху та очікувану кількість випадків на основі оцінювання ризиків та наявних епідеміологічних даних. Визначає пріоритетні напрямки для будь-яких втручань.
  • Визначає наявні й необхідні людські ресурси та матеріальне забезпечення  (див. додаток 3 «Інструмент для прогнозування постачання на районному рівні»). Складає перелік незадоволених потреб, які вимагають зовнішньої підтримки.
  • Створює заклади з лікування холери в постраждалих місцевостях для забезпечення оперативного доступу до лікування. Комітет може визначити партнера чи установу, спроможних виконувати це завдання чи надавати додаткову підтримку за необхідності.
  • Надає медичним працівникам затверджені протоколи ведення випадків. За відсутності таких протоколів формує підкомітет, який їх розробить.
  • Своєчасно закуповує та розповсюджує необхідне матеріальне забезпечення, щоб уникнути його нестачі.
  • Координує діяльність усіх партнерів, задіяних у реагуванні, щоб уникнути дублювання та накладок, а також максимально підвищити загальну ефективність і результативність заходів із реагування (див. додаток 4 «Матриця для координації діяльності з контролю холери»).
  • Якнайшвидше розробляє або оновлює мультисекторальний план реагування на холеру.
  • Готує та поширює регулярні ситуаційні звіти (принаймні раз на тиждень) щодо нагляду та епідеміології, WaSH, ведення випадків та соціальної мобілізації. Враховує виявлені потреби, впроваджені заходи та рекомендовані заходи. Співпрацює з донорами, урядом та громадськістю.
  • Системно організовує брифінги та зустрічі, а також надає регулярну, стислу й актуальну інформацію щодо епідемічної ситуації та ефективності заходів із реагування на спалах, зокрема: — опис та моніторинг спалаху, а саме його масштаби, еволюція у часі (епідеміологічні графіки, що показують покращення чи погіршення ситуації), карти географічного поширення, інші важливі показники, такі як AR, коефіцієнт летальності (CFR) та іншу актуальну інформацію, зокрема щодо переміщених осіб чи населення у важкодоступних районах, кількості опадів чи ймовірності повеней; — регулярно оновлювану інформацію про потреби в ресурсах, зокрема у персоналі та матеріальному забезпеченні; а також; — вжиті та заплановані заходи з контролю.
  • Організовує релевантні тренінги щодо нагляду, ведення випадків, взяття лабораторних зразків, приготування розчину хлору, заходів із ПІІК та інших актуальних тем.
  • Створює чи оновлює інформаційні, освітні та комунікаційні матеріали відповідно до контексту медичної просвіти. Забезпечує застосування передових практик для ефективної комунікації щодо ризиків та належного використання засобів поширення інформації (таких як радіо, плакати, телебачення чи звернення місцевих лідерів).
  • Мобілізує, готує та забезпечує необхідними матеріалами координаторів на базі громад (наприклад, медичних працівників на базі громад, місцевих лідерів, сільських старост, голів домогосподарств) для просування здорового способу життя, оперативного виявлення випадків, проведення регідратації в домашніх умовах за допомогою РПР та сприяння активному зверненню за медичною допомогою.
  • Організовує та забезпечує доступ до достатньої кількості безпечної води та належної санітарії у постраждалих місцевостях.
  • Оцінює потенціал використання ОВХ та за необхідності допомагає Міністерству охорони здоров’я підготувати та направити запит для отримання вакцини з глобальних запасів. Проводить мікропланування, впроваджує та координує кампанії з імунізації ОВХ (див.розділ 9 «Оральна вакцина проти холери»).
  • Забезпечує нагляд, моніторинг та оцінювання реалізованих заходів із контролю та втручань.

2. Розробіть план реагування на холеру та план підготовки для місцевостей, для яких існує ризик

  • Розробіть комплексний мультисекторальний план реагування на холеру на основі результатів оцінювання ризиків та потреб.
  • Завдання:
    • a) знизити показники смертності від холери;
    • b) обмежити передавання захворювання у постраждалих місцевостях;
    • c) запобігти загрозі спалаху в місцевостях, для яких існує ризик, та/або мінімізувати таку загрозу.
  • План реагування на холеру має включати розділи, присвячені координації, ранньому попередженню та нагляду, веденню випадків та заходам із ПІІК, WaSH, імунізації ОВХ, комунікації щодо ризиків та взаємодії з громадськістю, необхідному матеріальному забезпеченню та логістиці, заходам, спрямованим на запобігання поширенню захворювання на сусідні місцевості та країни, а також бюджет.
  • Кожен розділ має містити чіткий перелік дій та показники для моніторингу й оцінювання.
  • Впроваджуйте та посилюйте профілактичну діяльність, переважно у сфері WaSH, соціальної мобілізації та нагляду, у місцевостях, де не зафіксовано випадків захворювання, але є значний ризик.

3. Впровадьте заходи з контролю

  • Заходи з контролю слід впроваджувати швидко — щойно з’явилися ознаки спалаху холери. Заходи з контролю зосереджуються на зниженні показників смертності та обмеженні поширення захворювання. Див. 6, 7 та 8.
  • Основні заходи, спрямовані на зниження показників смертності:
    • Організуйте заклади з лікування холери (ВЛХ/ЦЛХ) та пункти пероральної регідратації (ППР) для швидкого доступу до лікування.
    • Забезпечте громади та домогосподарства РПР. Поясніть, як готувати та приймати РПР.
    • Забезпечте раннє виявлення, медичне сортування та транспортування пацієнтів із тяжким перебігом захворювання для проведення інфузійної терапії.
    • Організуйте підготовку медичних працівників щодо використання стандартних протоколів ведення випадків та заходів із ПІІК.
    • Поширте затверджені протоколи лікування серед закладів охорони здоров’я та ВЛХ/ЦЛХ.
    • Оцініть наявне матеріальне забезпечення; закупіть та розподіліть необхідні матеріали, щоб уникнути їх нестачі.
    • Інформуйте громадськість стосовно того, що необхідно робити людині з діареєю; поширюйте інструкції щодо регідратації за допомогою РПР у домашніх умовах або на шляху до медичного закладу та інформацію щодо того, як та куди звернутися за невідкладною медичною допомогою.
  • Основні заходи, спрямовані на обмеження поширення холери:
    • Виявіть можливі осередки зараження та основні шляхи передавання інфекції для скерування втручань.
    • Забезпечте населення достатньою кількістю безпечної води, покращуйте санітарні умови, організуйте безпечну утилізацію виділень.
    • Здійснюйте регулярний моніторинг джерел води з метою відстеження рівнів вільного хлору та доповідайте про результати координаційному комітету; приділіть увагу проблемі відсутності хлорування.
    • Ідентифікуйте прогалини в гігієні та сприяйте покращенню санітарних умов і застосуванню гігієнічних практик, таких як миття рук, оброблення та зберігання води у домогосподарствах, безпечне приготування їжі, безпечні поховання; доповідайте про результати координаційному комітету.
    • Посилюйте заходи з ПІІК та WaSH у ВЛХ/ЦЛХ.
    • Зміцнюйте епідеміологічні та лабораторні спроможності для нагляду.
    • Проводьте епідеміологічні дослідження (зокрема, за методом KAP та «випадок-контроль») для виявлення ризиків і прогалин.
    • Регулярно інформуйте суспільство за допомогою відповідних засобів (зокрема, прес-релізів, ТБ, радіо та соціальних мереж) та посилюйте взаємодію з громадськістю.
    • Здійснюйте ГІС-картування випадків захворювань, джерел води та інших елементів для виявлення регіонів зі значним тягарем захворювання чи нових місцевостей із високим рівнем передавання інфекції для скерування втручань.
    • Включіть імунізацію оральними вакцинами проти холери (ОВХ) до переліку мультисекторальних заходів із контролю захворювання.

4. Організуйте закупівлю наборів для надання допомоги хворим на холеру

  • Набори для надання допомоги хворим на холеру допомагають країнам підготуватися до можливого спалаху холери та забезпечити початкове реагування.
  • Загальний пакет містить шість різних наборів, кожен із яких складається з кількох модулів. Набори та модулі можна замовляти окремо.
    • Три набори призначені для лікування пацієнтів із холерою в умовах існування закладів охорони здоров’я на рівні держави, регіонів та громад.
    • Один набір містить необхідні матеріали для створення тимчасових умов догляду за пацієнтом, якщо поблизу немає закладу охорони здоров’я.
    • Два набори складаються з обладнання, необхідного для розслідування спалахів холери та для лабораторного підтвердження випадків.
  • Деякі предмети можуть не входити в набори для надання допомоги хворим на холеру та мають закуповуватися на місцевому рівні, зокрема йдеться про обладнання для взяття зразків води, безпечної утилізації виділень та організації заходів із ПІІК.

For more information about cholera kits, see WHO revised cholera kits and a tool to guide estimating the number of each kit required

Закупівлі

  • Агентства Організації об’єднаних націй (ООН) можуть замовляти набори для надання допомоги хворим на холеру за механізмом закупівель ВООЗ чи Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
  • Організації, що не входять до складу системи ООН, повинні звертатися у службу закупівель ВООЗ за електронною адресою procurement@who.int. Зазначте «Набори для надання допомоги хворим на холеру» у темі електронного листа. Служба закупівель ВООЗ надасть рекомендації щодо прямих закупівель.

Додаткові ресурси

  1. Cholera outbreak: assessing the outbreak response and improving preparedness. Global Task Force on Cholera Control 2010 Click here
  2. Technical Guidelines for Integrated Disease Surveillance and Response in the African Region. Second Edition 2010.Click here
  3. Revised cholera kits and cholera kit calculation tool. World Health  Organization 2019. Click here