Поширення захворювання на певній території можна сповільнити шляхом раннього виявлення та підтвердження його випадків із подальшим належним та добре координованим реагуванням з боку різних секторів. Для сприяння швидкому та ефективному реагуванню на спалахи, країни, в яких існує ризик холери, повинні розробити та впровадити плани та програми із забезпечення готовності до холери.

Поширені джерела холери у громаді

• Забруднення фекаліями джерел питної води (незахищені колодязі, свердловини, гідранти), забруднення у ході транспортування, постачання чи зберігання (наприклад, унаслідок контакту з руками, що містять сліди фекалій);
• Страви та напої, що не проходять термічну обробку та приготовані з використанням забрудненої води, харчові продукти, які мили у забрудненій воді, лід із забрудненої води;
• Приготування та споживання їжі з використанням столового приладдя, яке мили у забрудненій воді;
• Їжа, забруднена у ході чи після приготування та залишена при кімнатній температурі протягом кількох годин, є сприятливим середовищем для росту V. cholerae;
• Морепродукти, особливо ракоподібні та молюски, виловлені у забрудненій водоймі та спожиті сирими чи недоготованими або забруднені у ході приготування;
• Фрукти та овочі, які вирощують на рівні або поблизу ґрунтових вод та удобрюють нечистотами, зрошують водою, що містить людські відходи, або миють забрудненою водою, а потім вживаються в їжу сирими, а також фрукти та овочі, забруднені під час оброблення, миття та приготування;
• Багато з цих джерел інфікування можна знайти на ринках та/або в торгових кіосках, а також на території транспортних вузлів (напр., на автовокзалах);
• Додаткові джерела забруднення включають тіла померлих від холери, а також церемонії поховання, що передбачають торкання до тіл померлих або спільне споживання їжі;
• Члени домогосподарств та близькі сусіди пацієнтів із холерою наражаються на підвищений ризик захворювання на холеру у перші дні після виникнення хвороби у пацієнта. Ризик зменшується з часом і відстанню.

Соціальна мобілізація та взаємодія з громадськістю

• Епідемію холери можна швидше взяти під контроль, коли постраждалі люди знають, як захистити себе та своїх родичів, а члени громади взаємодіють задля обмеження поширення захворювання.
• Розробіть або використовуйте підготовлений набір узгоджених повідомлень щодо профілактики холери, попередньо випробувавши їх у громаді, та забезпечте їх схвалення Міністерством охорони здоров’я і використання всіма партнерами. Обговорення у фокус-групах, прямі спостереження та опитування за методом KAP можуть допомогти у визначенні місцевих знань та практик щодо холери з метою скерування повідомлень.
• Повідомлення повинні містити невелику кількість тексту та ілюстрації практичних заходів (зображення алгоритму хлорування води, приготування РПР, миття рук тощо) і узгоджуватися з поточними програмами з профілактики холери (наприклад, відповідним чином адаптуйте повідомлення, якщо у цей момент триває кампанія з надання засобів для оброблення води).
• Адаптуйте повідомлення до місцевих культурних уявлень про захворювання та до спроможностей здійснення заходів із контролю у громадах (наприклад, якщо мило чи хлор відсутні, рекомендуйте використовувати попіл або вапно для миття рук).
• Оберіть найбільш відповідні способи поширення повідомлень у громаді.
  • Поширюйте повідомлення через ЗМІ (такі як радіо, ТБ, прес-релізи, соціальні мережі, смс-повідомлення), локальні засоби інформації (листівки, плакати, кепки, футболки, пісні), міжособистісне спілкування (брифінги з громадськими або релігійними лідерами та звернення у місцях, де зазвичай збираються люди, наприклад, у закладах охорони здоров’я, перукарнях, церквах, мечетях, транспортних вузлах, на ринках).
  • Адаптуйте повідомлення для різних цільових аудиторій (таких як чоловіки, жінки, підлітки, неписьменні особи) та перекладайте їх місцевою мовою.
  • Такого роду інформування має бути частиною мультисекторального підходу, націленого на місцевості з великою кількістю пацієнтів.

Додаткову інформацію:

• див. у розділі 5 «Комунікація щодо ризиків та взаємодія з громадськістю»
• United Nations Children’s Fund (UNICEF). Cholera Toolkit 2013. Annex 7B, 7D and 7E. New York: UNICEF;2013
• World Health Organization (WHO). Hygiene promotion in emergencies. Geneva: WHO; 2013 .

Доступ до безпечної води

• Доступ постраждалого населення до безпечної питної води є важливою умовою обмеження поширення захворювання у громадах. За можливості слід забезпечити доступ до безпечної питної води на територіях, що не постраждали, але належать до групи високого ризику.
• Навіть якщо джерело питної води безпечне, вода легко забруднюється у ході збирання, транспортування та зберігання у домогосподарствах. Тому заходи, спрямовані на забезпечення безпечною водою, повинні починатися з покращення якості води у джерелах та супроводжуватися безпечним збиранням, обробленням та зберіганням.
• Аналіз контексту дозволить визначити найкращий метод оброблення води (на рівні джерела чи у місці використання). Вибір методу оброблення води (фільтрація, дезінфекція, хлорування) залежить від наявних ресурсів та технік, а також від фізичних та мікробіологічних параметрів води, що потребує оброблення. Поєднання методів (застосування їх одночасно чи послідовно) має більшу ефективність.
  • Дуже каламутна вода може потребувати попереднього оброблення (седиментації, флокуляції чи коагуляції) для видалення завислих частинок та зменшення каламутності перед дезінфекцією та хлоруванням. Рівень каламутності вимірюється за допомогою спеціальної випробувальної трубки.
• Регулярно вимірюйте рівні ЗВХ у хлорованій воді та підтримуйте необхідний його рівень за рахунок зміни дозування та частоти хлорування за необхідності.
  • Рекомендований показник ЗВХ після 30 хвилин контакту становить 1 мг/л для води у джерелі (колодязі та свердловині) і 0,5 мг/л у місці використання (у крані або в контейнері для зберігання).
  • Оптимальний діапазон pH, в якому діє хлор, становить 6,5–8,5. Рівні ЗВХ і pH можна перевірити за допомогою фотометра або колориметра (відомого як тестер для басейну).
• Якщо не можна гарантувати якість води у джерелі, потрібно забезпечити оброблення води на місцях використання (з крану, у посудинах та контейнерах для зберігання).
• Існують різні методи оброблення води у домогосподарствах, зокрема кип’ятіння, дезінфекція, хлорування та фільтрація.
  • Якщо просувається ідея застосування засобів для оброблення води у домогосподарствах, необхідно впевнитися, що члени домогосподарств розуміють техніки оброблення води та вплив залишкового хлору (у разі використання).
  • Для сприяння правильному приготуванню засобів для оброблення води у домогосподарствах необхідно забезпечити їх контейнерами для води потрібного розміру бажано з кришками та вузьким горлом.
  • Забезпечте участь домогосподарств у програмах моніторингу якості води, якщо для оброблення води використовується хлор.
• Необхідно також забезпечити безпечне збирання, транспортування, оброблення та зберігання води, а також регулярний моніторинг її якості, щоб мінімізувати ризик відновлення росту мікробів. З метою зменшення ризику забруднення:
  • заохочуйте використання контейнерів із кришками, вузьким горлом та захищеним дозатором (пробка, носик) для набирання води. Слід регулярно мити контейнери та підтримувати належну гігієну рук, щоб зменшити ризик потенційного забруднення при наповненні контейнера водою чи набиранні води з нього, а
  • за відсутності таких ємностей питна вода має зберігатися у чистих закритих контейнерах, таких як відро чи великий резервуар.
• Поширюйте повідомлення на тему WaSH і профілактики холери. Надавайте членам громад засоби для оброблення води у домогосподарствах та закриті контейнери з вузьким горлом для підтримання належних гігієнічних практик у відповідних випадках. Першочерговий пріоритет слід надавати місцевостям, де фіксуються випадки захворювання.
• Впевніться, що медичні працівники, персонал та волонтери, які працюють у громадах, мають належний рівень підготовки, щоб навчати місцеве населення методам безпечного оброблення води, а також її збирання, транспортування, використання та зберігання. Важливе значення для зниження ризику зараження має навчання гігієні рук під час наповнення контейнерів чи набирання з них води.
• Залучайте громадськість до розробки та моніторингу втручань, покликаних забезпечити доступ до безпечної води та запобігти появі холери.
• див. у додатку 13 «Методи оброблення побутової води»
• див. у додатку 14 – «Приготування і використання 1% розчину хлору для дезінфікування питної води».
• Додаткову інформацію див. у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Рекомендації щодо якості питної води. Видання четверте. Женева: ВООЗ; 2011 рік

Безпечне приготування їжі

• Безпечне приготування їжі є надзвичайно важливим для обмеження передавання холери серед населення.
• Їжа може бути заражена V. cholerae у ході приготування, підготовки чи споживання.
• Програми просування здорового способу життя та гігієни повинні охоплювати основні правила безпечного приготування їжі.
• Детальну інформацію див. у додатку 15 «Правила безпечного приготування їжі для профілактики холери».
• Одним з основних джерел поширення холери можуть бути стихійна торгівля та ринки, на яких відсутній належний доступ до безпечної води та санітарії або не дотримуються рекомендацій щодо гігієни рук.
  • Посилюйте законодавство про безпечність харчових продуктів та інспекції ресторанів, продавців харчових продуктів і підприємств харчової промисловості, а також уникайте небезпечних методів ведення сільського господарства (наприклад, використання стічних вод для зрошення сільськогосподарських культур).
  • Навчіть населення безпечним методам приготування їжі та заохочуйте до їх використання.
  • Просувайте гігієну рук та встановлюйте станції для миття рук з милом та безпечною водою на ринках та в інших місцях продажу харчових продуктів.
  • Поширюйте інформаційні, освітні та комунікаційні матеріали щодо безпечного приготування їжі та необхідності дотримання правил гігієну рук.

Гігієна та доступ до покращеної санітарії

• Щоб уникнути забруднення їжі та води, важливо ізолювати фекалії.
• Покращіть доступ до санітарних приміщень (напр., вбиралень, під’єднаних до загальної каналізації чи септика, туалетів зі змивом, туалетів із вигрібними ямами, туалетів із покращеною вентиляцією). Вбиральні повинні розміщуватися у місцях, де вони не будуть забруднювати джерела води (принаймні за 30 метрів від будь-якого джерела води та 2 метри над рівнем ґрунтових вод).
• Запобігайте відкритій дефекації та співпрацюйте з громадою для забезпечення безпечної утилізації відходів.
• Забезпечте безпечні поводження з виділеннями та їх утилізацію під час спалаху. При цьому, слід уникати спорожнення вигрібних ям під час спалахів холери. За необхідності проведення їх спорожнення слід вживати всіх необхідних запобіжних заходів, щоб уникнути забруднення у ході спорожнення та забезпечити безпечну утилізацію відходів.
• Залучайте громадськість на всіх етапах розробки та впровадження проєктів у галузі санітарії на місцях, щоб населення гарантовано мало доступ до відповідних об’єктів та користувалося ними. Встановіть станції для миття рук із милом та безпечною водою поблизу всіх вбиралень.
• Впевніться, що медичні працівники мають належну підготовку, щоб навчати місцеве населення належним практикам гігієни рук та унаочнювати взаємозв’язок між санітарією, водопостачанням, здоров’ям та заходами з гігієни.
• Підтримуйте ефективні програми у сфері гігієни для успішної реалізації програм у сфері санітарії. Основну увагу слід приділяти необхідності миття рук після дефекації та після контакту з фекаліями дитини.

Безпечні практики поховання та поводження з тілами померлих у громаді

• Похорони померлих від холери можуть сприяти поширенню епідемії.
  • Тіла померлих від холери є джерелом поширення інфекції, оскільки біологічні рідини містять високі концентрації V. cholerae.
  • Похорони можуть сприяти географічному поширенню холери, оскільки люди, які відвідують церемонію, можуть інфікуватися та занести хворобу до своїх громад.
  • Зараження може відбутися під час похорону, якщо їжу та напої готують люди, які займалися підготовкою тіла або торкалися його.
• Завжди слід враховувати соціальні, культурні та релігійні переконання та практики. Сім’я пацієнта повинна бути повністю поінформована про процес поховання з виявленням поваги до покійного, а також знати свої релігійні та особисті права. Слід впевнитися, що вона згодна на всі зміни у культурних практиках до початку поховання.
• Важливо провести обговорення з лідерами громад, щоб знайти спосіб проявити повагу до місцевих практик та гарантувати безпеку населення за допомогою профілактичних заходів, а саме:
  • Уникання багатолюдних зібрань на похоронах. За неможливості слід гарантувати дотримання всіх запобіжних заходів, зокрема забезпечення учасників похорону засобами для миття рук (милом та безпечною водою, ABHR або, якщо їх немає, 0,05% розчином хлору).
  • Уникання учасниками похорону торкання тіла померлої людини. Якщо тіла необхідно торкатися, після цього слід негайно помити руки та не торкатися рота. Крім того, можна використовувати одноразові рукавички, які слід негайно утилізувати. Не можна цілувати тіло померлої людини.
  • Уникання споживання їжі на похороні. Якщо їжу подають, її слід їсти гарячою та обов’язково мити руки перед приготуванням та споживанням. Спеціально призначений медичний працівник, присутній на похороні, може допомогти з наглядом та дотриманням правил гігієни.
• Для запобігання поширенню холери слід якнайменше торкатися тіла та якнайшвидше провести поховання (бажано протягом 24 годин після смерті).
• Підготовлений персонал, який забезпечує миття та підготовку тіла, має обов’язково носити рукавички, фартухи та маски. Мити тіла померлих слід з використанням 2% розчину хлору. Не спорожнюйте кишечник померлої людини. Підготовлений персонал має заповнити рот, ніс та анус померлої людини (але не піхву) ватою, просоченою розчином хлору.
• Зведіть до мінімуму торкання до тіл померлих від холери. Під час транспортування тіл померлих від холери, особи, які переносять тіло, повинні носити рукавички. Тіло слід ретельно загорнути, бажано у пакет для тіл. Лише підготовлений персонал має працювати з тілами під час поховального процесу.
• Одяг та постільну білизну померлої людини слід прати спеціальним розчином хлору (0,2%). Якщо хлору немає, постільну білизну та одяг можна дезінфікувати шляхом кип’ятіння протягом 5 хвилин та висушування під прямими сонячними променями або за допомогою прання з милом і ретельного висушування під прямими сонячними променями.
• За потреби члени сім'ї можуть бути присутніми під час підготовки тіла до поховання. Їм повинні повідомити, як вони можуть захиститися від інфекції, видати необхідні засоби індивідуального захисту і засоби для миття рук.

Додаткові ресурси:

1. Cholera outbreak: assessing the outbreak response and improving preparedness. Global Task Force on Cholera Control. 2010 Click here
2. Communicating for cholera preparedness and response. UNICEF Cholera Toolkit. 2013 Click here
3. Hygiene promotion in emergencies. World Health Organization. July 2013.Click here
4. Managing a cholera epidemic. Chapter 4. Strategies for epidemic response. MSF. August 2017.Click here
5. Guidelines for drinking-water quality, fourth edition. World Health Organization. 2011 Click here